У місті над Тисою заговорили про початок консервації руїн основної історичної пам’ятки райцентру

Поділитись

У Хусті небайдужі взялися за відродження та збереження пам’ятки архітектури «Хустський замок». Щоб втілити проект у життя, за круглим столом у стінах Хустської міської ради зібралися науковці, історики, археологи, місцева влада, представники Угорщини, ГО «Фойта»  та  просто небайдужі хустяни. Відтак обговорили першочергові заходи зі збереження замку.

– Це вже третя робоча зустріч , — розповідає секретар Хустської міської ради Володимир Ерфан. – Є вже певні напрацювання в цьому напрямку. Зокрема , Київський інститут «УкрНДІпроектреставрація» на чолі з його керівником Василем Тимковичем готують нам історико –археологічний проект та ми залучилися підтримкою угорського фонду ім. Телекі.

У ході зустрічі присутні обговорили перші кроки до реалізації проекту. Про відновлення Хустського замку говорити рано. Передуватимуть цьому археологічні розкопки, а вже після протиаварійних робіт на нього чекає консервація .

– Для успішного завершення проекту потрібно, насамперед, вирішити організаційні питання. Що ми і зробили на сьогоднішній зустрічі. На даний час зупинилися на обстеженні пам’ятки архітектури, розкопках і, зрештою, консервації руїн. Фінансують ці роботи міська влада та угорська сторона.  Щодо археологічних робіт, то тут нам готові допомогти фахівці з археології УжНУ, — зазначив Василь Тимкович.

Фахівець сподівається, що у самому відновленні Хустського замку є майбутнє. Мова про повну реставрацію руїн. Хоча наголошує, що про це поки не йдеться, однак наводить приклади реалізації подібних проектів. Це, за словами Василя Тимковича, частково збережений Успенський собор у Лаврі, церква Пирогощі в Києві та інші об’єкти.

Під час засідання круглого столу науковий співробітник військово-історичного музею, що в Будапешті, Емеше Солецкі презентувала присутнім фільм  про давню історію Хустського замку. Говорили також про створення юридичної організації, яка б займалася проблематикою збереження спадщини Хустського замку. Тож це не остання зустріч щодо цього проекту, але перші напрацювання вже є.

Анна Перец

Поділитись