«Гніздо соціалістів»: як Степан Деркач привласнив селянські землі у селі Крива

Поділитись

Нещодавно у ЗМІ поверхово вже згадували про білі плями у біографії хустського народного активіста Степана Деркача. Зокрема про викрадення людини на замовлення свого бізнес-партнера екс-міністра транспорту Миколи Рудьковського. Сьогодні поговоримо детальніше про те, як Деркач на прохання того ж Рудьковського взявся зводити у селі Крива на березі Тиси справжній маєток…

 Сьогодні, у зв’язку з кримінальними справами і бігами Рудьковського, заплановане будівництво дещо стихло, однак величезний наділ державних надр і природи залишився у руках  Степана Деркача. На його сторінці у мережі Facebook можна побачити чимало фото і відео з «гнізда» колишніх соціалістів із мальовничими пейзажами, споглядання яких, щоправда, доступне лише Деркачу та його оточенню.

Як же так сталося? Все дуже просто. У 2006-2007 роках, коли Микола Рудьковський був Міністром транспорту і зв’язку України, а Степан Деркач — заступником керівника Служби міжнародних автоперевезень (СМАП), будучи у гостях у свого підлеглого, Рудьковський вподобав мальовничий куточок у кінці села Крива Хустського району. Тоді й вирішили звести там приватний відпочинковий комплекс. Для цього купили дві невеликі земельні ділянки, на одній із яких мала стояти майбутня будівля, а паралельно обгородили шлагбаумами, фактично, самовільно захопивши, кілька гектарів лісу і берегу річки. З того часу, на цій території з’являтися місцевим селянам було суворо заборонено. Окрім тих, хто працював на будівництві величезного берегоукріплення та ще на одному нехитрому бізнесі пана Степана…

Після звільнення Рудьковського, будівництво заморозили, однак безбідне існування Степану Деркачу, окрім членства у «Нафтогазі», став забезпечувати видобуток колотого андезиту карпатського, організованого ним на цій же захопленій території. Недарма, ставши депутатом Закарпатської облради у 2010 році, Деркач очолив комісію з питань екології та природних ресурсів. Очевидно, аби безконтрольно ці ж ресурси видобувати. Тоді ж навколо села Крива Деркач поставив шлагбауми, ніби для боротьби з вивезенням гравію. Однак, тим, хто «купив» квиток, вивозити дозволяли. У той же час Деркач був відповідальним від регіоналів за всі гравійні кар’єри краю. А оскільки на той час ліцензій на таку діяльність не видавали, умовні «дозволи» всі видобувальники Закарпаття йшли отримувати до Деркача. А продавати дозволи пан Степан був мастак, адже у Службі міжнародних автоперевезень саме він був відповідальним за дозволи на автоперевезення для вантажних автомобілів…

Мабуть сьогодні у колишнього керівника Хустського міського осередку Партії Регіонів прокинулася ностальгія за тими часами. Отож і вирішив трохи «поборотися» з «незаконним» видобутком гравію, аби з ним знову йшли домовлятися. Але часи вже, очевидно, не ті…     

Звичайно, що публічно Степан Тиберійович каже, що з Рудьковським ледве знайомий і що не має з ним жодних справ. Однак, його політичні партнери доводять протилежне. Так, в одному з інтерв’ю лідер Соцпартії, яка об’єднала Деркача і Рудьковського, Олександр Мороз сказав: «Коля провалив роботу з Соцінтерном, через що нас виключили з лав цієї організації. Він на посаду секретаря з міжнародних зв’язків поставив свого партнера по бізнесу із Закарпаття Степана Деркача «. На питання, чи дійсно вони з екс-міністром транспорту і зв’язку є бізнес-партнерами, Деркач, звісно відповідає запереченням…

            Про теплоту нинішніх стосунків Деркача та Рудьковського нам достеменно невідомо. Однак, факт про те, що екс-регіонал і нині використовує незаконно захоплену у жителів села Крива територію лісу і берегу річки, залишається фактом…

Поділитись