Стрітенська свічка: що символізує та від чого захищає цей оберіг

Поділитись

Щороку віряни відзначають свято Стрітення. 15 лютого неодмінним атрибутом має бути стрітенська свічка. Читайте далі та дізнайтеся усе про використання цього оберегу.

На Стрітення в храмах заведено освячувати свічки, які ще називаються «громничними».

Вони мають дуже велику силу та захищають житло вірян від негоди та злих духів. Коли надворі лютує гроза – заведено запалювати стрітенські свічки та ставити їх перед іконами, щоб вберегти та себе, і господарство від грому. Колись саме цю свічку давали в руки тим, хто помирав, щоб полегшити передсмертні муки.

15 лютого на свято Стрітення Господнє, в храмі перед початком Божественної літургії здійснюється освячення свічок. Стрітенські свічки відрізняються від тих свічок, які освячуються в будь-який інший період року.

Що символізує Стрітенська свічка

Свічка – це ваша маленька жертва Богу, а вогонь свічки символізує вогонь вашої віри. До складу будь-якої Церковної Свічки обов’язково входить:

  • єлей, який символізує Божественну милість до людей
  • бджолиний віск, який символізує солодкість спілкування з Богом
  • м’якість воску виражає готовність людини підпорядкувати свою волю Богу

Дієвість Стрітенських свічок обґрунтована. Церковна практика показує, що будь-яка молитва до Господа Ісуса, Божої Матері, або до святих, при запаленні та горінні Стрітенських свічок, має особливу благодатну силу, і якщо супроводжується щирою вірою молитви, призводить до швидкого виконання того, про що просять.

Від чого захищає Стрітенська свічка

Стрітенська свічка, як і будь-яка церковна свічка, призначається суто тільки для запалення її під час молитви. Зазвичай Стрітенські свічки запалюються тільки в особливих випадках:

  • коли ми молимося під час розв’язання важливих життєвих проблем (виборі супутника життя, вибір професії, влаштуванні на роботу, купівлі будинку, машини тощо)
  • коли нас долає хвороба
  • при скорботі та печаль
  • при явній дії демонських сил на людину

Церковні свічки освячуються і присвячуються Богу, тому й згоріти повинні тільки для Бога, тому не можна церковні свічки відносити бабкам, цілителям та чаклунам, це святотатство і блюзнірство щодо Святині, і, врешті-решт, призводить до абсолютно протилежного результату.

Будь-яка церковна свічка – це жертва Богу, отже свічка ставиться з молитвою: «Прийми Господи жертву цю за рабів Твоїх (ім’я за кого ставиш).» Якщо свічка ставиться якомусь святому, то моліться: «Святий угоднику Божий (ім’я) моли Бога за мене (або про нас і перераховуєте імена)».

Ті недогарки, які залишаються у вас після домашнього запалення свічок, не можна викидати, їх необхідно принести в храм для переплавляння.

Поділитись